Картопляна міль
Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області інформує
Поширення. Карантинний шкідник у Криму та інших областях південного степу України. Пошкоджує картоплю під час вегетації, бульби у сховищах, тютюн, баклажани, томати, дурман, паслін та інші культурні й бур’янисті пасльонові.
Зовнішній вигляд. Метелик розміром 12 – 16 мм, передні крила широколанцетні, коричневосірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темнокоричневими штрихами; задні крила з виїмкою по зовнішньому краю. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутровобіле. Гусениця завдовжки 8 – 10 мм, жовтуваторожева чи сірозелена з поздовжньою смужкою посередині спини й дрібними темними щитками по тілу. Лялечка — 5 – 6,5 мм, коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, знаходиться в шовковистому сріблястосірому коконі.
Розвиток. Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах. У картоплесховищах за температури 15 °С і вище розвиток шкідника продовжується на бульбах картоплі й у зимовий період. Навесні у разі висаджування бульб з відкладеними на них яйцями або заселених гусеницями чи лялечками шкідник знову потрапляє у поле. Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Літають метелики уночі, від заходу до сходу сонця, та 1 – 2 години після сходу. Через добу після спарювання самки відкладають яйця, розміщуючи їх знизу на листки, на стебла, ґрунт, оголені бульби картоплі по одному чи невеликими купками. За 2 – 16 діб одна самка здатна відкласти до 300 яєць. Залежно від температурних умов через 3 – 15 діб з яєць відроджуються гусениці, вгризаються під епідерміс листка, молодого пагона чи шкірочку молодої бульби, де живляться, пророблюючи в них звивисті міни й ходи, заповнені екскрементами. У середньому після 11 – 14 діб живлення гусениці залишають міни, сплітають кокони між посохлим листям, у тріщинах ґрунту, рослинних рештках, між бульбами у сховищах та інших затишних місцях, де й заляльковуються. Через 7 – 12 діб з лялечок вилітають метелики, відкладають яйця і дають початок розвитку нового покоління. На півдні України картопляна міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях, що накладаються одне на одне, тому імаго спостерігаються майже безперервно, з травня по листопад, за найвищої чисельності у вересні — жовтні.
Заходи захисту 1. Дотримання карантинних заходів. Попередження завезення і розповсюдження шкідника в нові райони.
2. Для посадки використовується тільки здоровий насіннєвий матеріал. Бульби необхідно саджати на глибину більше 15 см.
3. Кущі треба підгортати таким чином, щоб молоді бульби були на глибині не менше 5 см.
4. Знищувати бур'яни на посадках картоплі і навколо них.
5. Картоплю збирати, не чекаючи висихання бадилля, на початку її пожовтіння, не допускаючи переходу личинок в бульби. При затримці із збиранням врожаю бадилля слід скосити й спалити.
6. Бульби під час збирання необхідно без затримки відвозити з поля, так як картопляна міль, що має гарний нюх, швидко виявить розсипи свіжої картоплі, на які відкладе яйця.
7. Для боротьби з личинками, що залишилися в землі після збору врожаю, поле необхідно перекопати або переорати на глибину не менше 20 см.
8. Щоб запобігти розвитку і розмноження картопляної молі в сховищах, температуру підтримують від +3 до +5°С. Шкідник боїться низьких температур (нижче +5°С), і його розвиток припиняється.
У разі виявлення картопляної молі повідомляйте управління фітосанітарної безпеки Головного Управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області: смт. Томашпіль, вул. Ігоря Гаврилюка, 153.
Головне управління Держпродспоживслужби
у Вінницькій області.
