ЩОДО ПІДНЯТТЯ ТАРИФІВ НА ВОДОПОСТАЧАННЯ
Структура розрахованих тарифів - це складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді певного виду ліцензованої діяльності, які групуються за статтями, визначеними уповноваженими органами відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що затверджені Мінфіном, та складові планованого прибутку, на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи, та витрати на відшкодування втрат.
І саме тарифи – єдина стаття доходу Вапнярського водоканалу. Ці кошти використовуються на першочергові цілі: податки, виплату заробітної плати, електроенергію, ремонтні та паливно-мастильні матеріали. На жаль, тарифи на водопостачання та водовідведення КВЕП «Вапнярка- Водоканал» не можуть не зростати, так як підприємство (та не тільки Вапнярський, а практично всі водоканали) працює в режимі постійного браку коштів. Водогін проведено з с. Кислицьке по старих трубах, а затрати на електропостачання для стабільної роботи насосів підняття та подачі води колосальні та ще й протягом багатьох десятків років не проводилося суттєвого оновлення систем водопостачання та водовідведення. Про роботу споруд, що очищують воду, взагалі важко підібрати слова, так як вони працюють за застарілими державними стандартами та технологіями (як наприклад, відстоювання води).
Проблема системи водопостачання залишається одним з найболючіших питань для селища, адже для якісних змін потрібно провести ряд комплексних заходів, на які потрібні немалі кошти. Так, як водопровід проведено майже 100 років тому потрібно розпочинати з планування та встановлення мереж, які потрібно замінити першочергово для зменшення втрат водопостачання, і котрі відіграють не останню роль в розрахунку тарифів. Середня втрата води під час її доставки до споживача становить 70%. Середнє зношення мереж в Україні становить 75%. Щоб не допустити повного зношення мереж та інфраструктурного колапсу, водоканали потроху «латають дірки», але на капітальний ремонт водогону коштів немає.
Вартість водопостачання залежить від різних фізичних факторів, таких, наприклад, як довжина трубопроводу, відповідно, потужності насосів, видобування води, технології очищення та ін. Тому, тарифи в різних населених пунктах відрізняються та не можуть бути однаковими. Вода з річки не може коштувати стільки ж, як вода з свердловини. Так само, вартість води у м. Києві буде відрізнятися від ціни на неї у м. Харкові чи м. Одесі. На одному підприємстві на подачу води можуть використовувати 45000 кВт електроенергії в місяць, на іншому – 4500 кВт. Абсолютно інші процеси, тому єдиного тарифу на воду бути не може. Це все залежить від технології.
На сьогоднішній день КВЕП «Вапнярка-Водоканал» зіткнулося з обставинами, які ставлять питання про його існування: критична зношеність інфраструктури та діючі тарифи не можуть покрити ріст цін сьогодення. Тариф на електроенергію, який у 2019 році складав 2,10 грн., у 2022 році піднявся до 6,00 грн. Якщо підприємство не зможе оплатити рахунки за електроенергію, це загрожує відключенням від електромереж і, в подальшому, зупинку насосів на подачу води, а отже і повне припинення водопостачання та водовідведення для жителів селища.
Таким чином, планове підвищення тарифу на водопостачання та водовідведення для населення становитиме:
Водопостачання – 38 грн. за 1 м3;
Водовідведення - 38 грн. за 1 м3;
Всього - 76 грн.
Також велику роль у формування тарифу відіграла повна зупинка ТОВ «ФУДДЕВЕЛОПМЕНТ», який давав підприємству 50 % прибутку щомісяця.
Тарифи з урахуванням підвищення не забезпечують якісної роботи підприємства, а спрямованні на виживання в умовах постійного підвищення цін на енергоносії та оплати податків. Даний тариф не забезпечить підприємство належним доходом – це мінімальна межа доходу для оплати, за рахунок яких підприємство існує. Видатки комунального підприємства на електрику зросли, а тариф для споживача залишився незмінний. Перед керівництвом комунального підприємства постало питання, як перекрити цю різницю. Вочевидь, кошти потрібно брати з місцевих бюджетів. Однак ці гроші платників податків можна було використати для розвитку галузі, покращення надання послуг. Тепер вони підуть на відшкодування енергетикам. Фактична собівартість водопостачання – 45 грн, водовідведення – 45 грн.
За статистичними даними, сім'я з трьох осіб за місяць по лічильнику використовує в середньому 4 куб. м (точніше 4 тони ) холодної води. Отже, неважко порахувати, що ми з вами на місяць будем витрачати на воду з крана близько 152 грн. (4 куб м х 38 грн.). Що ж, суттєво, скажете ви, і матимете рацію. Проте пригадаймо, скільки ми платимо, скажімо, за пляшку мінеральної води чи за мобільний зв'язок, телебачення, Інтернет — речі необхідні, але не першочергові, порівняно з щоденною санітарно-гігієнічною потребою людини.
На ремонт водогону з с. Кислицьке потрібні великі витрати коштів, а також здійснити відключення селища від водопостачання на довгий час. Тому планується нове будівництво магістрального водогону з с. Вербова від свердловини з насосною станцією ІІ підйому та 2-х РЧВ об’ємом по 500 м3 кожна, що забезпечить можливість цілодобового постачання води. Наразі готова 1 свердловина та затверджується проектно-кошторисна документація. Зміни відбуваються вже сьогодні, але потрібен час для покращення ситуації з водопостачання.
