Сімейні форми виховання та догляду
Питання захисту прав дітей на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Але, на жаль, є діти, які не можуть проживати з рідними батьками, на жаль, в інституційних закладах ще виховується значна кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме для таких дітей необхідно розвивати альтернативні форми сімейного виховання. Реформа деінституціалізації спрямована на те, щоб кожна дитина виховувалася у благополучній родині. Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання та створює умови для їх розвитку, надаючи сім’ям, які приймають на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, матеріальну та соціальну підтримку.
Сімейними формами виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатна сім’я.
