A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Вапнярська громада
Вінницька область, Тульчинський район

СЛАВНОЗВІСНА ОПЕРАЦІЯ "ВАПНЯРКА"

Дата: 05.08.2021 00:57
Кількість переглядів: 1650

Загальна картина

Перший Зимовий похід - партизанський рейд Української армії, розпочався 6 грудня 1919 року, щоб завершитися 6 травня 1920 року поблизу Ямполя. Після підписання 24 квітня 1920 р. у Варшаві українсько-польського договору та військової конвенції 25 квітня об'єднані союзні сили розпочали наступ проти червоних. Він був надзвичайно успішним. Хронологія війни проти більшовиків була блискавичною. Уже в перший день боїв польсько-українські війська вибили більшовиків із Житомирщини. 28 квітня поляки зайняли лінію Чорнобиль - Козятин - Вінниця - румунський кордон. 7 травня об'єднані сили визволили Київ. А 8 травня 1920 року Армія УНР разом з поляками пройшла урочистим парадом центральною київською вулицею -Хрещатиком. Олександр Удовиченко в наказі від 6 травня писав: "Трагічно роз'єднані і одірвані одна від одної братні Українські армії після півроку важкої розлуки й тяжких військових подій знову з'єднались у могутнім братнім пориві і знову будуть звільняти простори рідного краю від жорстокого ворога. В сей день в усіх частинах дорученої мені дивізії панує нечувана у світі радість - радість воскресіння з мертвих Українського народу". 9 травня ми звикли відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій. Але цей день був святковим ще і у 1920 році. Польські та українські війська повели переможний парад на Хрещатику.

Ситуація навколо Вапнярки

Після важких боїв Київська дивізія армії УНР захопили Вапнярку і Тульчин. Бій за Вапнярку продовжувався 15 годин. Більшовики використали всі наявні резерви, включаючи 2 бронепоїзди. Уже надвечір 3 травня вдалося ввійти й закріпитися у Вапнярці, а ситуація в Крижополі кілька разів змінювалася. Коли через станцію під натиском поляків відступали значні підрозділи червоних, вони контролювали залізницю й населений пункт.

Славнозвісна операція "Вапнярка"

Формування ескадрилій польського 3. авіаційного полку розпочалося на летовищі «Лавіця» у місті Познань в половині квітня 1920 р. Без перешкод, із залишених німцями після Великої Війни літальних апаратів, скомплектовано потрібну кількість літаків (винищувачі, розвідувальні та бомбардувальний). Найбільший із них, бомбардувальник Гота, міг взяти на борт 7 бомб по 50 кг., що на той час (100 років тому!) було серйозною справою. Вже 30 квітня ескадрилі, разом з необхідним персоналом, вирушили на фронт. Через Тернопіль, 5., 17. та 21. ескадри 15 травня опинилися на прифронтовому аеродромі в с. Рахни Лісові, а день пізніше, 15. ескадра винищувачів перебазувалася на летовище у Вапнярці (зберігалася світлина транспортування залізницею літака Фоккер D.VII). З її прибуттям розпочалися надзвичайно виснажливі воєнні змагання авіаторів, які досягли свій пік в кінці травня. Своїми діяннями вони мали підтримувати бої 12. дивізії піхоти польської армії, які відштовхували більшовицькі сили на цьому відрізку фронту – 15 км на південь від Вапнярки. Літаки з Вапнярського летовища, хоч і легкі, мали під крилами встановлені викидачі бомб і могли переносити до 30 кг бомб вагою 5 та 12 кг. Незважаючи бо на винищувальний характер підрозділу, ескадрилья мала виконувати бомбардувальні функції з уваги на відсутність ворожих повітряних мисливців. Необхідність знищувати більшовицькі лінії поставок і позиції артилерійські та бронепоїзди викликала потребу різних імпровізацій... Цілоденні штурмово-бомбові рейди не дозволяли екіпажам броньованих поїздів відремонтувати пошкоджені колії та вчасно відступитися.Однією з найбільш ефективних акцій було знищення 24 травня бомбами та вогнем кулеметів артилерійської батареї біля Крижополя силою 5 літаків-винищувачів. 27 та 28 травня ескадра атакували неподалік Крижополя два більшовицькі бронепоїзди «Бела Кун» та «Красний Крестянін». То була масована атака: лише першого дня, впродовж 40 літако-вильотів, скинуто 2.350 кг бомб. Внаслідок - піхотинці здобули згадані бронепоїзди, а два інших пошкоджено. Зусилля пілотів та механіків були надзвичайно великі: для прикладу, один із них 27 травня виконав 6 польотів на бомбардування і скинув 38 бомб. Інший, попри поранення голови, виконав завдання та повернувся успішно у Вапнярку. Архівні матеріали передають прізвища капітана Бастира, прапорщика Білажевського та інших. Воєнні змагання з новою силою повторилися у перших днях наступного місяця (від 3 по 7 червня). Під час тих змагань льотчики знешкодили черговий більшовицький бронепоїзд. Внаслідок тиску одиниць червоної армії ескадри 3. полку були змушені залишити летовища у Вапнярці та в Рахнах та перебазуватися на аеродроми Проскурова і Тернополя. Змагання, для щойно сформованих ескадриль, стали легендарними. Згодом почали їх називати «Славнозвісна операція «Вапнярка». Потрібно зазначити: все відбулося без втрат авіаторів! Події Другої світової та непроста історія нашого Краю після згаданих подій – відсунули їх у забуття. Час нинішнього змагання з пандемією – також не надихає дихати історією. Проте, варто, у 100-ті роковини спільних успішних українсько-польських змагань з не новим недругом помітити цю світлу іскорку із Минулого та розпалювати її в наш час, заради святої вдячної пам’яті про спільних героїв, ради надії на Майбутнє!

Історичну хроніку зібрав та підготував настоятель Римо-Католицької церкви Томашполя та Вапнярки, отець Станіслав.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь