БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ
БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПЛОДОВИХ
Симптоми ураження. Хвороба проявляється на квітках, пагонах, гілках та плодах. Квітки раптово в’януть та чорніють, листки скручуються, чорніють і залишаються висіти на деревах, набуваючи вигляду обвуглених. У місцях уражень кора молодих пагонів і гілок здувається внаслідок великого притоку рідини, яка згодом починає текти по корі у вигляді гумозного ексудату. Спочатку вона безбарвна, пізніше темніє й засихає у вигляді краплин від бурштино-жовтого до темно бурого кольору. Уражуються «опіком» молоді незрілі плоди. Вони чорніють і залишаються висіти на гілках, як і листя. Молоді пагони утворюють гачкоподібний згин.
Рослини-живителі, шкодо чинність. Збудник бактеріального опіку плодових уражує близько 170 видів рослин. Найбільшої шкоди завдає рослинам родини розоцвітих. Плодові культури, які найбільш чутливі до опіку належать до родів: груша, яблуня, айва, слива, абрикос, вишня, персик, глід горобина, троянда, шипшина.
Шкідливість хвороби виражається в ослаблені дерев, втраті товарної якості плодів та урожайності, а за сприятливих умов розвитку хвороби – в повній загибелі рослин в продовж одного вегетаційного періоду. Найбільш чутливими до хвороби є рослини віком 3-8 років.
Біологія. Бактерії проникають у рослини через квітки, продихи листків, рани тріщини. Поширення бактерій здійснюється в низхідному напрямку по паренхімній тканині рослин.
Зараження рослин може відбуватися в різні періоди вегетації коли температура повітря є оптимальною для розмноження бактерій, а також наявне зволоження, опади та комахи-переносники.
Виділяють три критичні періоди появи хвороби: 1 – ранньовесняний (період розпускання бруньок та цвітіння), 2 – літній (період інтенсивного росту дерев)
3 – осінній (період посиленого сокоруху). Найважливішим джерелом інфекції є зимуючі виразки. У весняний період найпершими інфікуються квітки, від яких бактерії поширюються через квітконіжку до паренхімної частини черешків листків. З розвитком хвороби бактерії поширюються по паренхімі кори гілок та стовбуру, уражаючи все дерево, що призводить до його загибелі.
Найбільш сприятливими для розвитку захворювання навесні є температура повітря більша 18 градусів С та відносна волога повітря 70%. Розвитку інфекції сприяють тривалі дощі та висока вологість.
Значне ураження збудником бактеріального опіку дерев може спостерігатись після грозових дощів з градом. Сильні вітри можуть бути причиною пошкодження листків та молодих пагонів, які стають сприйнятливими до бактерій у період інтенсивного росту рослин.
Важливе значення у поширенні бактерій відіграють комахи, які переносять їх на поверхні свого тіла та в кишковому тракті.
Заходи боротьби. Проти «опіку» плодових дерев застосовують карантинні заходи. При його виявленні слід негайно повідомити Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за адресою: вул.. І Гаврилюка, 153, смт Томашпіль і вжити термінових заходів щодо видалення і знищення уражених рослин.
Людмила Куліш - провідний спеціаліст відділу карантину рослин
управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби
